Кримський півострів є здавна слов'янської землею (слов'яни проникають і селяться тут вже в VIII столітті). Найдавнішими мешканцями півострова вважаються кіммерійці, які в основному жили в Північному Причорномор'ї і селилися в Криму. У роки середньовіччя частина Кримського півострова входила в давньоруське Тмутараканське князівство (X  XII ст.). З 1475 по 1774 рр.. воно було васалом Османської імперії

Майже у всіх кримських історико-краєзнавчих музеях зберігаються унікальні експонати - археологічні знахідки, виявлені вченими в печерах, гротах, під навісами скель, які служили природним притулком первісній людині, що жила тут з незапам'ятних часів. У 1924 році під час розкопок у гроті Киік-Коба (Дика печера) археолог ГА. Бонч-Осмоловський виявив поховання неандертальського людини (дорослої жінки) у спеціальній ямі, вибитою в підлозі в скельний грунті. За метр від неї були знайдені останки однорічної дитини більш пізнього поховання. Ця знахідка поховання неандертальського людини - перша на території СНД і один з небагатьох у світі. Вона - свідчення того, що людина, що мешкає в Киік-Кобе, жив тут наприкінці ашельськой або початку мустьєрської епохи, тобто, близько 100-40 тисяч років тому.

До наших днів дійшли численні пам'ятники таврів, що жили тут у IX столітті до н.е. - III столітті н.е. їх прийнято вважати аборигенами півострова, звідси і назва його - Таврика, Таврида, яке дали ще древні. Жили таври в напівземлянках і наземних будівлях із прутів, обмазаних глиною. Таври не створили державності.

Девно мешканцями півострова, відомими нам з письмових джерел, були також загадкові кіммерійці, що залишили пам'ять хіба що у географічних назвах: Кіммерійський Боспор (Керченську протоку), Кіммерійські стіни, Кіммерійський брід.

У Криму зберігся пам'ятники античності руїни міста Пантікапея, столиці Боспорського царства, Херсонес з його могутніми оборонними спорудами. Через понад століття, у другій половині V століття до н.е., на заході півострова з'явився Херсонес - рабовласницька республіка з демократичною формою правління. Херсонесу були підвладні Гераклейський півострів, а також Керкинітіда (Євпаторія) і Калос-Лімен (район Чорномор'я).

Скіфське царство в Криму було досить сильним і займало велику на той час територію. Межі його на півночі пролягали до пониззя Дніпра, на півдні досягали Головного пасма гір, на заході - узбережжя Чорного моря, на сході простиралося до району нинішньої Феодосії. Найвищого розквіту кримська Скіфія досягла у другому - столітті до н.е. - В період правління царів Скілура та його сина Палака. Про перебування римлян в Криму нагадують залишки фортеці Харакс, побудованої ними на мисі Ай-Тодор (частина кріпосної стіни знаходиться на території санаторію "Дніпро"), археологічні розкопки храму Юпітера в Балаклаві.

У 1783 р. Крим увійшов до складу Росії. У 1784 р. була утворена Таврійська область, до складу якої ввійшли Кримський півострів, Тамань і землі на північ від Перекопу до Дніпропетровського намісництва. Через 12 років її територія увійшла до складу Новоросійської губернії. Наприкінці XVIII століття Крим став інтенсивно заселятися вихідцями з центральних районів Росії. 18 жовтня 1921 утворена Кримська АРСР. У 1944 р. з Криму були виселені кримські татари і представники інших неслов'янських народів. Після закінчення війни сюди розпочалося переселення населення з територій СРСР, які особливо сильно постраждали. У червні 1945 р. Кримська АРСР була перетворена в Кримську область. У 1954 р. Кримська область зі складу РСФСР була передана до складу Української РСР. У 1991 р. Кримська область була перетворена в Республіку Крим, яка входить до складу України.

Кримський краєзнавчий музей (Сімферополь, Гоголя, 14)
Алуштинський краєзнавчий музей (Алушта, Леніна, 8)
Кримський етнографічний музей (Сімферополь, Пушкіна, 18)
Феодосійський краєзнавчий музей (Феодосія, Леніна, 11)
Євпаторійський краєзнавчий музей (Євпаторія, Дувановська, 11)
Чорноморський краєзнавчий музей (Чорноморське, Революції, 8)
Республіканський історико - археологічний заповідник "Калос Лімен" (Чорноморське, Фрунзе, 22-а)
Державний історико - культурний заповідник у м. Керч (Керч, Свердлова, 7)
Керченський історико - археологічний музей (Керч, с.Аджімушкай)
Музей історії Елтінгенского десанту (Керч, с.Георгіевское)
Керченська картинна галерея (Керч, Театральна, 2)
Державний історико - культурний заповідник у м. Бахчисарай (Бахчисарай, Річкова, 133)
Музей археології печерних міст (Бахчисарай, Річкова, 133)
Музей історії та культури кримських татар (Бахчисарай, Річкова, 133)
Історико - культурний заповідник "Старий Крим" (Старий Крим, Леніна, 27)
Ялтинський державний історико - літературний музей (Ялта, Пушкінська, 5)
Відділ археології (Ялта, Загородня, 3)
Відділ дореволюційної культури Ялти (Ялта, Літкенса, 8)
Відділ голографії (Ялта, Пушкінська, 5)
Ялтинський літературно - меморіальний Будинок - музей Бірюкова (Ялта, Червоноармійська, 1-а)
Гурзуфський літературно - меморіальний музей Пушкіна (Гурзуф, "Пушкіно)
Ялтинський літературно - меморіальний музей Треньова і Павленко (Ялта, Павленко, 10)
Сімферопольський художній музей (Сімферополь, К. Лібкнехта, 35)
Феодосійська картинна галерея ім. І. Айвазовського (Феодосія, Галерейна, 2)
Лівадійський палац - музей (Ялта, смт Лівадія)
Державний палацово - парковий музей - заповідник у м. Алупка (Алупка, Дворцове шосе, 10)
"Палац Олександра III" (Ялта, Массандра, Палац Олександра III)
Ялтинський музей "Поляна казок" (Ялта, Музей "Поляна казок")
Будинок - музей Чехова (Ялта, Кірова, 12)
Будинок - музей Волошина (Судацький р-н, смт Планерське)
Феодосійський меморіальний музей Гріна (Феодосія, Галерейна, 10)
Будинок - музей Гріна (Старий Крим, КюЛібкнехта, 52)
Алуштинський літературно - меморіальний музей Сергеєва-Ценського (Алушта, Сергєєва-Ценського, 5)
Будинок - музей академіка архітектури Бекетова (Алушта, Комсомольська, 4)
Архітектурно - історичний заповідник "Судацька фортеця" (Судак)
Музей природи Кримського державного заповідника (Алушта, партизанська, 42)
Національний заповідник "Херсонес Таврійський" (Севастополь, Стародавня)
Фортеця "Каламіта" (Білокаменськ)
Фортеця "Чембало" (Балаклава)
Музей героїчної оборони і звільнення Севастополя (Севастополь, Історичний бульвар)
Панорама "Оборона Севастополя 1854-1855 рр.." (Севастополь, Історичний бульвар)
Діорама "Штурм Сапун - гори 7 травня 1944 р." (Севастополь, Сапун - гора)
Оборонна башта Малахова кургану (Севастополь, Малахов курган)
Музей історії Севастопольської Червонопрапорної комсомольської організації (Севастополь, Суворова, 20)
Будинок - музей "Севастопольське комуністичне підпілля 1942-1944 рр.." (Севастополь, Ревякіна, 46)
Севастопольський художній музей (Севастополь, Нахімова, 9)
Музей - акваріум (Севастополь, Нахімова, 2)
Музей Червонопрапорного Чорноморського флоту (Севастополь, Леніна, 11)