На території, займаною сучасною Вінницею, людина селився з незапам'ятних часів. Археологи знайшли тут знаряддя праці епохи неоліту, поховання бронзового століття, ранньослов'янські поселення, що відносяться до черняхівської культури; пізніше тут жили племена, що входили до складу Київської Русі, Галицько - Волинського князівства.

Територія області почала заселятися вже в палеоліті. У XI столітті Придністров'я і території, які прилягають до нього, входили до складу теребовльського князівства, а з 1141 - Галицького, а на початку XIII століття вся територія нинішньої Вінницької області увійшла до складу Галицько-Волинського князівства. Коли ж у 1240 році під ударами орд Батия впав Київ, монголо-татарські завойовники рушили на захід і незабаром вторглися в Поділля - так з тих часів стало називатися Пониззя. Не знайшовши у західних сусідів допомоги і підтримки в боротьбі з навалою, галицько-волинський князь Данило Романович змушений був визнати залежність від Золотої Орди. Татари розділили на тьми Подільський улус, брали з нього дань, а самі кочували в Дикому полі - в степах на південь від річок Ягорлик, Синюха, Тясмин. У 1362 році великий князь литовський Ольгерд, зібравши значне військо, розбив у битві на річці Синюха одри братів Кутлубуга, Хачибея і Дмитра. Як сказано в літописі, «оттоли від Поділля ізгна влада татарську». Знов придбані землі Ольгерд роздав своїм племінникам Федору, Юрію, Олександру і Костянтину Коріатовичам, що продовжували в своїй діяльності державні традиції Київської Русі.

Назва Поділля вперше зустрічається в літописах XIV століття. У 1431-1433 роках за Поділля почалася війна між Литвою та Польщею, після якої воно було розділено між цими двома державами. Північно-західна частина увійшла до складу Польщі. У 1793 році землі Брацлавщини й Поділля в складі Правобережної України були возз'єднані з Росією. З 30-х років XIX сторіччя в Подільській губернії широко розвивається цукрова промисловість, а водночас і збільшуються посіви цукрового буряка. Для розвитку економіки губернії важливе значення мало залізничне будівництво. У складі Української РСР Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року в складі 69 районів.

Заснування Вінниці пов'язане з ім'ям Ольгердова племінника Федора Коріатовича. У 1363 році він заклав дерев'яну фортецю на високій кручі, нижче впадання в Буг лівої його притоки - річки Виннички. Назва «Вінниця» зустрічається вже в документі, підписаному 13 червня 1385 року в Кракові королем Владиславом Ягело. З багатьох версій, що пояснюють назву міста, мабуть, найбільш вірогідні ті, які грунтуються на наступних словах: «вінниця» - гуральня, де варилися пива винні, старослов'янське «в'но» - посаг, придане, отримане Коріатовичам, і Виннички - річка

У другій половині XV століття Вінниця по привілею Олександра Казимировича вже користувалася магдебурзьким правом. Самоврядування здійснювалося виборним магістратом, куди входила рада - рада з восьми чоловік на чолі з бургомістром, лава - суд з п'яти лавників з війтом на чолі, і гміна з дванадцяти чоловік. Ремісники об'єднувалися в цехи, а в Краєзнавчому музеї можна побачити старовинні цехові знаки.

У 1598 році до Вінниці були переведені всі урядові установи, і вона стала столицею Брацлавського воєводства, тому що Брацлав ще частіше піддавався нападам татар, та і неспокійна Запорізька Січ знаходилася близько. Це зумовило наступний етап зростання Вінниці - забудову правого берега Бугу.

Приєднання Поділля до Росії Вінниця стала губернським містом, але після установи Подільської губернії з центром в Кам'янці була переведена в штат повітового міста. Розвиток Вінниці пішов набагато швидше після будівництва в 1870 році поблизу міста залізниці Київ - Балта - Одеса. З'явилися фабрики і заводи, в місті стали будувати кам'яні будівлі.

Вінницька область в її сучасному вигляді була заснована 27 лютого 1932 року і займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

У Вінницькій області є 2 театри, обласна філармонія, будинок органної музики.

Могутня науково-виробнича сфера характеризується наявністю в області технічного і медичного університетів, педагогічного і сільськогосподарського інститутів, інституту регіональної економіки і управління і філії Київського торгово-економічного університету. Працює також 28 навчальних закладів з підготовки молодших фахівців, ланцюг профтехучилищ, 20 державних науково-дослідних, проектних і проектно-вишукувальних інститутів.

В області 1112 загальноосвітніх шкіл, в яких навчаються 247.6 тис. учнів. Крім того, в м. Вінниці функціонують 3 приватні школи на 300 учнів. Кількість постійно функцірнірующіх дошкільних закладів складає 983, вони розраховані на 66.5 тис. місць. 

На Вінниччині 1360 клубних закладів, 1382 масові бібліотеки, 21 музей, 2 театри, обласна філармонія.

Мережа лікувальних закладів налічує 25 тис. ліжок. Поліклінічні заклади мають 25.6 тис.посещеній в зміну.

Забезпеченість населення на 10 тис. осіб лікарнями становить 133.2 ліжка, а поліклініками - 136.5 відвідувань в зміну.
Нац. музей садиба М. І. Пирогова (Вінниця, Пирогова, 155)
Вінницький краєзнавець. музей (Вінниця, Музейна, 1)
Музей меморіалу бойової слави (Вінниця, сквер Козицького)
Могилів-Подільський краєзнавець. музей (Могилів-Подільський, Шевченка, 10/16)
Тиврівський краєзнавець. музей (Тиврів, Леніна, 42)
Бершадський краєзнавець. музей (Бершадь, пров. Робочий)
Піщанський краєзнавець. музей (Піщанка, Маяковського, 2)
Тульчинський краєзнавець. музей (Тульчин, Гагаріна, 1)
Меморіальний музей Н.Д. Леонтовича (Тульчин, Леонтовича, 5)
Літинський краєзнавець. музей (Літин, Кармелюка, 5)
Оратівський краєзнавець. музей (Оратів, Леніна, 28)
Ободовський краєзнавець. музей (Тростянецький р-н, с.Ободовка, Котовського, 2)
Музей Героя Радянського Союзу В. Порика (Хмельницький р-н, с. Порик)
Вороновіцкій музей історії авіації та космонавтики (Вінницький р-н, с. Вороновиця)
Вінницький худож. музей (Вінниця, Соборна, 21)
Шаргородський музей образотворчого мистецтва (Шаргород, Леніна, 194)
Ямпільський музей образотворчого мистецтва (Ямпіль, Леніна, 136)
Музей гончарного мистецтва (Музей садиба братів Герасименко) (Гайсинський р-н, с. Новоселівка)
Музей П.І. Чайковського та Н.Ф. фон-Мекк (Жмеринський р-н, с. Браїлів)
Вінницький лит. - Меморіальний музей М. Коцюбинського (Вінниця, Бевзи, 15)
Музей "Літературна Неміровщіна" (Немирів, Леніна, 185)
Музей М. Стельмаха (Літинський р-н, с. Дяківці)
Меморіальний музей академіка Д. Заболотного (Крижопільський р-н, с. Заболотне)